Іменник, прикметник чи дієслово: яка ти самостійна частина мови?
Почнімо зі знайомства. До речі, як гадаєш, як найкраще це робити?
Припустімо, ім’я людини ти вже знаєш. Про що ще варто в неї запитати під час знайомства?
А як розкажеш людині, з якою знайомишся, про свої зацікавлення?
Тепер уявімо: минуло кілька років і ви стали найкращими друзями. Що будете разом робити на вихідних?
А якщо зберетеся з друзями цілою компанією, як будеш поводитися серед них?
І ось після гучної вечірки ти залишаєшся на самоті. Як почуватимешся?
До речі, а яким/-ою ти буваєш залежно від настрою?
Ще трішки про зміни. Як гадаєш, ти дуже змінюєшся впродовж життя?
І останнє про зміни: що б ти в собі залюбки змінив/-ла?
І насамкінець найскладніше: спробуй описати себе однісіньким словом. Яким воно буде?
Ти — прикметник!
Пильно стежиш за тим, який чи яка ти, а які — інші люди. Намагаєшся помітити особливі риси, порівнюєш різні речі між собою і маєш суперсилу — майстерно описуєш важливі поняття.
А якщо досі думаєш, як найкраще означити себе одним словом, шукай приклади прикметників серед неологізмів, діалектизмів і репресованих слів української мови.
Ти — дієслово!
Концентруєшся на тому, що робиш сам/-а і що роблять інші. Дієш активно та продержавницьки.
А якщо досі думаєш, як найкраще означити себе одним словом, шукай приклади дієслів серед неологізмів, діалектизмів і репресованих слів української мови.
Ти — іменник!
Умієш називати речі своїми іменами, незалежно від того, хто і про що з тобою говорить. Тому неминуче привертаєш до себе увагу інших.
А якщо досі думаєш, як найкраще означити себе одним словом, шукай приклади іменників серед неологізмів, діалектизмів і репресованих слів української мови.
