Дієприкметник, дієприслівник чи інфінітив: яка ти форма дієслова?

Для початку змалюймо сетинг у найкращих традиціях відеоігор. Локація: вечірка. Місія: з’ясувати, як ти діятимеш у цих обставинах. Завдання перше: вибери тему для вечірки.

Вітаємо: ти вже на другому рівні нашої вечіркової гри. Лови наступне завдання: вибери місце і формат вечірки.

Рухаємося далі! Що візьмеш на себе під час планування вечірки?

Наступне завдання: обери, за що найохочіше відповідатимеш уже під час вечірки.

Половина гри вже позаду! Час налаштувати режим персонажа/-ки. Яким/-ою ти будеш на цій вечірці?

Продовжимо з налаштуваннями. Який режим вибереш для знайомств на вечірці?

Ти вже майже виконав/-ла місію! У наступному завданні знайди вихід із ситуації. Якщо вечірка затягнулась, що робитимеш?

І ще кілька бонусних раундів гри. Тут хочемо більше дізнатися про твій вечірковий досвід. Як часто відвідуєш такі події?

Наступне бонусно-пізнавальне питання: що тобі дає участь у вечірках?

Й останнє: вибираючи, чим зайнятись, на що зважаєш найбільше?

Ти — інфінітив!

Як початкова форма дієслова, саме ти виявляєш ініціативу в різних ситуаціях. Водночас завжди враховуєш, що саме доведеться (з)робити, щоб отримати потрібний результат.

А щоб упевнитись, що серед самостійних частин мови ти саме дієслово, проходь наш попередній тест із цієї серії.

Ти — дієприкметник!

Як форма дієслова, якій властиві ознаки прикметника, ти любиш усе означувати та оздоблювати. Тому завжди зважаєш, яким буде результат.

Ти — дієприслівник!

Як форма дієслова, якій властиві ознаки прислівника, ти у своїх діях зважаєш на обставини та контекст. А ще завжди турбуєшся, як вони вплинуть на інших.