Раду Європи заснували у 1949 році. Нині до її складу входять 46 держав-учасниць. Ця організація просуває демократію, права людини та верховенство права.

Рада Європи та Європейський Союз — дві не залежні одна від одної організації. Проте всі члени Європейського Союзу входять також до Ради Європи. Ці організації співпрацюють у сфері захисту прав людини та демократії.

Англійська та французька — офіційні мови Ради Європи.

Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Мексика, а також Святий Престол мають статус спостерігачів у Раді Європи. Вони співпрацюють з цією організацією та переймають її основні принципи демократії, верховенства права та прав людини. А ще з 2006 року держави-спостерігачі можуть призначати постійних спостерігачів до Ради Європи та мати своїх представників на постійних засіданнях заступників міністрів організації.

Палац Європи — головна будівля Ради Європи. Її спроєктував французький архітектор Анрі Бернар. Будівля прикрашена контрастною мозаїкою, а на галявині перед нею майорять прапори всіх держав-учасниць.

Кожен і кожна може звернутися до Європейського суду з прав людини для захисту своїх основоположних прав і свобод. Однак спершу позивач має використати всі способи захисту, передбачені у його країні.

Конвенція про права людини та біомедицину 1997 року — перший обов’язковий міжнародний документ у галузі біоетики. Додатковий протокол цієї конвенції забороняє клонування людини.

Рада Європи заснувала «Eurimages» — перший європейський фонд підтримки кіно. Нині до нього входять 38 держав-учасниць та Канада. «Eurimages» фінансово підтримує створення повнометражних, анімаційних та документальних фільмів, а також заохочує співпрацю митців із різних країн.