Леонід Каденюк мріяв про космос ще з дитинства. У 10 років він дізнався про перший політ людини у космос і тоді захотів і собі стати космонавтом.

Космонавт дійсно був ще й управним льотчиком та провів у небі більше ніж 2400 годин.

Так, під час місії STS-87 проводили космічні біоексперименти. Однак Леонід Каденюк досліджував вплив невагомості на вегетацію рослин.

Серед речей Леоніда Каденюка дійсно була книга — «Кобзар» Тараса Шевченка. Нині цей примірник зберігається у канівському музеї Тараса Шевченка — космонавт подарував його на річницю перепоховання поета у 2014-му.

Леонід Каденюк дійсно був фахівцем із корисного навантаження: мав зі собою обладнання для експериментів. Такі фахівці не проходять загальний відбір, як інші астронавти, та можуть бути громадянами інших країн, а не лише США.

Collaborative Ukrainian Experiment передбачав 10 різних експериментів у космосі. Це дослідження показало, як ростуть та розвиваються вищі рослини в умовах космічного польоту та як мікрогравітація впливає на їхні клітини й молекули.

За словами космонавта, найскладніше на космічному кораблі — спати. Леонід Каденюк робив це на стіні та фіксував спальний мішок 6 кріпленнями.

До освітньої програми «Вчителі та учні досліджують рослини в космосі» долучилися 40 тисяч школярів з України та США. За допомогою телемосту з шатлом «Колумбія» найактивніші учасники змогли поставити Леоніду Каденюку свої питання.