Саме такі малюнки стародавні єгиптяни використовували замість звичних нам + та −. Сучасні знаки плюс та мінус можемо знайти в підручнику «Арифметика» німецького вченого Відмана 1489 року. А ще у Дрезденській бібліотеці є рукопис 1481 року, де також бачимо знайомі нам + та −.

Вектор позначаємо стрілкою, написаною над його буквеним записом. Цей термін походить від латинського слова «vector» — той, що несе. Запровадив його у вжиток ірландський математик Вільям Гамільтон у 1846 році. Проте сучасне позначення вектор отримав лише у XX столітті.

Промінь, тобто частину прямої, що має початок і простягається у певному напрямку нескінченно, позначаємо символом [АВ), де А — його початкова точка. Цікаво, що математики давнини не користувалися цим поняттям.

Слово «логарифм» утворене поєднанням грецьких термінів logos — відношення й arithmos — число. І дослівно він означає «відношення чисел». Це математична операція, виконання якої дає змогу відповісти на питання, яке число потрібно піднести до певного степеня, щоб отримати задане значення.