Астрономічно-український тест: чи відрізниш правду від вигадки про українську космонавтику?

Це правда! Перший український космонавт — білоцерківчанин Павло Попович. Саме він 12–15 серпня 1962 року на космічному кораблі-супутнику «Восток-4» разом із напарником, що летів на «Восток-3», здійснили перший у світі груповий тривалий космічний політ. Космонавти пробули в космосі 70 годин і 48 секунд, зробили 48 обертів навколо Землі та подолали шлях у 1 980 000 км.

Леонід Каденюк під час космоподорожі проводив на борту дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Завдяки експериментам космонавта вперше дослідили розвиток зародків покритонасінних рослин в умовах невагомості. Матеріали дослідження дали нову інформацію щодо росту та розвитку вищих культур в умовах космічного польоту.

Це правда! Під час другого свого польоту в космос, 25 жовтня 2017 року Рендольф Джеймс Брезнік за допомогою Skype узяв участь у сеансі прямого зв’язку з відвідувачами Американського дому в Києві. Космонавт спілкувався з українцями на тлі прапора України, який він розгорнув на борту космічного корабля. Таким чином, він став другим після Леоніда Каденюка астронавтом, у космічному багажі якого був прапор нашої держави.

На запитання, чому саме український стяг він узяв із собою в подорож до зірок, астронавт розповів, що це символ Батьківщини його сина (2008 року подружжя Брезнік усиновили маленького українського хлопчика), а цей прапор він отримав 2016 року під час поїздки до Дніпра.

Це правда! У 1903 році Костянтин Ціолковський опублікував частину своєї роботи «Дослідження світових просторів реактивними приладами», яка стала першою у світі науковою публікацією, присвяченою питанням теорії руху ракет. Цікаво, що 13 липня 2000 року з’явилася розвідка рівненських краєзнавців — «Ціолковський та наш край». Публікація доводить, що Костянтин Ціолковський — прямий нащадок славного козацького ватажка Северина Наливайка. Сам учений дуже пишався цим і в автобіографічних нарисах неодноразово наводив цей факт.

Це правда! Полтавчанин Юрій Кондратюк розрахував оптимальну траєкторію польоту на Місяць, яку назвали трасою Кондратюка. Пізніше цю ідею реалізували NASA у програмі «Аполлон».

Це вигадка: вченої Наталії Паляниченко та її розробки не існує :)

Це правда! Батько Гайдемарі Стефанишин Пайпер народився на Львівщині, а сама вона українка, американка та німкеня, адже таку національність для себе визначає. Ця жінка — астронавтка NASA. Гайдемарі здійснила 2 космічних польоти: на шатлі «Атлантіс» у 2006 році (місія STS-115) та на шатлі «Індевор» у 2008 році (місія STS-126). Вона здійснила 5 виходів у відкритий космос загальною тривалістю 33 години 42 хвилини. До того ж, Гайдемарі Стефанишин Пайпер — перша астронавтка, яка розгорнула український прапор у космосі!

У 2000-х роках у конструкторському бюро «Південне» почали розробляти ракетні системи не тільки для власних ракет. До прикладу, блок маршового двигуна РД-843 використовують у складі рідинної рушійної установки четвертого ступеня для ракети-носія «Вега», пуски якої здійснюють з космодрому Куру. Для американської ракети «Антарес» КБ «Південне» розробило конструкцію першого ступеня.

Валентин Глушко 1929 року створив перший у світі електротермічний ракетний двигун. Пізніше спільно із Сергієм Корольовим керував створенням міжконтинентальних і космічних ракет, за допомогою яких вивели на орбіту перші штучні супутники й автоматичні станції.

Космонавтика в Україні за перших років незалежності розвивалася стрімко. Вже у лютому 1992 року створили Національне космічне агентство України, а 1995-го на навколоземній орбіті запрацював перший український супутник «Січ-1».

Українські навчальні заклади вчать експертів з авіації та космонавтики. До прикладу, космічні професії ти можеш опанувати в Національному авіаційному університеті, Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» тощо. Можливо, саме ти в майбутньому розгорнеш український прапор у космосі ;)