Кофеїн, нічний режим дисплея та лунатизм: це правда чи вигадка про сон?
За статистикою Національного фонду сну США, нині люди відпочивають у середньому лише 6,8 годин на добу, а це на 1,5 години менше, ніж їхні пращури, що населяли Землю якихось 100 років тому.
Справа в тому, що недосипання впливає на метаболізм, що своєю чергою підвищує апетит, тож ми стаємо схильні зловживати смаколиками.
Під час сну ходять близько 2–14% дітей, але часто припиняють це робити у віці 10 років. Тим не менш, 1,6–2,4% людей влаштовують «сонні походеньки» в дорослому віці.
Це вигадка! Дослідницька група на чолі з Карою Дураччо довела: нічний режим не пом'якшує негативний вплив смартфона на якість сну. Експеримент показав, що різна яскравість дисплея нічого не змінює. Найкращі показники в контексті якості сну мала група, що спала понад 6,8 годин і взагалі утримувалася від використання гаджету.
Це вигадка: жодного «Sleep-beep-beep» не існує :) Тільки лікар може надавати медичні рекомендації у разі розладів сну. Будь-який мобільний застосунок — це лиш додаткове джерело інформації.
Все навпаки: дослідники Девід Бланшфлавер із США та Алекс Брайсон із Великої Британії довели, що безробітні більше страждають від розладів сну, аніж ті, що мають роботу.
Це правда! За даними МОЗ, якщо доросла людина спатимете менш ніж 7 годин на добу, ризикує мати хронічні хвороби, зокрема й депресію, порушення імунної системи, діабет та інші.
Як виявили вчені дослідницької групи AMHSI, людина може змінювати свої «сонні» звички протягом життя й адаптуватися до різних умов.
Це правда! Сон допомагає виділяти статистичні закономірності, вирішувати проблеми або реорганізовувати спогади таким чином, що це сприяє творчості. Дослідники з Паризького інституту мозку вважають, що N1 — перша стадія сну, або дрімання — це ідеальний час для творчості, оскільки в цей період взаємодіють ділянки мозку, які беруть участь у спонтанному мисленні.
Фатальна сімейна інсомнія — захворювання, коли родина потерпає через невиліковне безсоння. Під час хвороби порушуються пам'ять, увага та починаються галюцинації. Вперше фатальне сімейне безсоння виявили 1986 року в італійській родині.
Це правда! Але з уточненням: якщо йдеться про сон у прохолодному місці. Підігрівання ніг допомагає швидше заснути, зменшує кількість пробуджень і подовжує час сну.
Підловили? Це вигадка :) Тож із кофеїном, як і доти, варто бути обережними. Ця речовина зазвичай подовжує затримку сну, зменшує його загальний час та ефективність, а також погіршує якість відпочинку.
Ти достатньо знаєш про сон, але прокачатися в темі не завадить. Тим паче «сонні» знання допоможуть відпочивати якісніше, а отже мати ще більше сил для своїх хобі, навчанння, роботи й узагалі життя. Тож радимо почитати книги «Сон Аліси, або Як працює мозок» від професора Єжі Ветулані та «Коли я нарешті висплюся?» Ольги Маслової й Ніки Бєльської.
Ти, певно, сьогодні гарно виспався/-лася, адже твої когнітивні здібності вражають :) Щоб розібратися в «сонній» темі краще, радимо прочитати книги «Сон Аліси, або Як працює мозок» від професора Єжі Ветулані та «Коли я нарешті висплюся?» Ольги Маслової й Ніки Бєльської.
Певно, у тебе точно немає безсоння вночі та проблем із продуктивністю роботи мозку вдень :) Щоб іще більше прокачати «сонні» знання, радимо прочитати книги «Сон Аліси, або Як працює мозок» від професора Єжі Ветулані та «Коли я нарешті висплюся?» Ольги Маслової й Ніки Бєльської.