Вік тризуба, прапор-рекордсмен, змінений гімн: що ти знаєш про державні символи України?
Почнімо з Державного Герба — тризуба, про давню традицію використання якого свідчать дослідження вчених. Чи знаєш, хто з князів Київської Русі вперше викарбував тризуб на монетах?
Перші відомі зображення тризуба на монетах Київської Русі знаходять на срібниках князя Володимира Святославича (979—1015). З невеликими відмінностями тризуб продовжували викарбовувати на монетах часів Святополка та Ярослава Мудрого.
А звідки ж Володимир (чи, може, його бренд-менеджер?) узяв ідею для тризуба? Історики різних поколінь намагалися витлумачити значення символа та його походження, доклався до аналізу й Михайло Грушевський. Чи знаєш, яка його версія походження тризуба?
Михайло Грушевський наполягав на питомо українському походженні тризуба. За його версією, цей знак найімовірніше є схематичним зображенням верхівки булави — давнього атрибуту влади, що виник ще за кам’яної доби. Звісно, це лиш одна з багатьох гіпотез істориків, які поки не віднайшли стовідсоткового підтвердження для жодної з них.
Як стверджує закон, тризуб — це малий Державний Герб України, а за Конституцією має бути ще ж і великий… Чи знаєш, які елементи доповнюють тризуб у його великій версії?
Стаття 20 Конституції справді передбачає створення великого герба, проте остаточний дизайн ще не ухвалили — наразі затвердили лише проєкт закону. А попередньо провели вже 4 конкурси ескізів, і в останньому з них узяв участь Іван Турецький — співтворець малого герба. Його команда запропонувала ескізи, у яких за допомогою бінарного коду зашифровані символи UA.
Перейдімо до прапора. Поєднання синього та жовтого кольорів в українській символіці виникло задовго до ухвалення Державного Прапора. Ось в описі Грюнвальдської битви згадують знамено з жовтою твариною на синьому тлі. Здогадуєшся, якою саме?
Польський історик Ян Длугош в описі Грюнвальдської битви змальовує знамена Львівської землі 1410 року — це був жовтий лев, що пнеться на скелю на синьому тлі.
У 2016 році прапор України потрапив до книги рекордів Гіннеса. Аби уможливити це досягнення, до акції долучилися понад 5800 людей. Що ж вони зробили?
До 25-ї річниці Незалежності українці встановили світовий рекорд, створивши найбільший квітковий килим у кольорах Державного Прапора. Для цього більш як 5800 людей виростили в себе ці квіти. Цікаво, що в День Прапора, 23 серпня, площа квіткового килима сягала 13057 квадратних метрів, а в День Незалежності, 24 серпня, збільшилася ще на 8 квадратних метрів, бо квіти розпустилися.
З початком повномасштабної війни синьо-жовтий прапор замайорів на площах Мілана, Сіднея, Нью-Йорка, Лондона… Світові виробники стягів цей тренд вловили, відтак змінили дещо у своїй роботі… Як думаєш, що саме?
З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну світові компанії-виробники прапорів почали продавати більше наших стягів, аніж прапорів власних держав, і навіть розгорнули додаткове виробництво. Найбільшими замовниками української символіки є держустанови, готелі, крамниці, але чимало їх купують і пересічні громадяни. Багато виробників прапорів за отримані з продажу кошти підтримують Україну та скеровують їх на гуманітарну допомогу.
До 30-ї річниці незалежності створили артоб’єкт «Серце України». Він складається з 25 крил, що символізують усі області й АР Крим, і серця, що пульсує, а понад ними майоріє синьо-жовтий стяг на найвищому флагштоку області. Де знаходиться цей об’єкт?
Інсталяція «Серце України» знаходиться в селі Мар’янівка Черкаської області — саме цю локацію вчені визначили 2005 року як географічний центр України.
Світлина: Черкаська обласна державна адміністрація
Нумо до нашого гімну! Текст до Державного Гімну України написав Павло Чубинський. А чи знаєш, скільки часу в нього зайняла ця робота?
Павло Чубинський впорався зі створенням тексту майбутнього гімну за пів години — у процесі він надихався польською мазуркою «Jeszcze Polska nie zgineła…» («Іще Польща не загинула…» і піснями сербських повстанців, де були слова «срб се бије и крв лије за своју слободу…» («серб бореться та проливає кров за свою свободу…»).
За президентства Леоніда Кучми текст гімну дещо підкорегували. Чи знаєш, що саме змінилося в цій новій версії гімну 2003 року?
Законом «Про Державний Гімн України» 2003 року ухвалили текст нашого славня, який відрізнявся від попередньої версії лише однією літерою: слова «Ще не вмерла Україна…» замінили «Ще не вмерла України…»
Українська музична енциклопедія виокремлює також і духовний гімн нашої держави — «Молитву за Україну». Текст до нього написав лексикограф і перекладач Олександр Кониський, а хто автор музики до цього твору?
Музику до духовного гімну України написав композитор Микола Лисенко. Творці «Молитви» мали на меті написати твір, який виконували б діти, проте для юних співців композиція вийшла заскладною. Пізніше композитори намагалися дещо адаптувати аранжування зі збереженням оригінального настрою твору. «Молитву» неодноразово співали на українських національно-патріотичних акціях на початку ХХ століття, зокрема й у день Злуки УНР і ЗУНР.
Непогано!
Ти знаєш, що кольори нашого прапору використовували задовго до 1991 року, а тризуб має давню історію, але завжди можна зануритися в тему глибше. Аби більше дізнаватися про державу та державництво, стежити за впровадженням нових свят і законів, підписуйся на офіційні сторінки Верховної Ради й Освітнього центру Верховної Ради.
Добре!
Схоже, ти справді цікавишся нашою державотворчою історією та знаєш, яку роль гімн чи прапор відіграли у становленні сучасної України. Аби більше дізнаватися про державу та державництво, стежити за впровадженням нових свят і законів, підписуйся на офіційні сторінки Верховної Ради й Освітнього центру Верховної Ради.
Чудово!
Ти блискуче розбираєшся в наших державних символах і знаєш, яке місце вони посідають в українській історії. Аби більше дізнаватися про державу та державництво, стежити за впровадженням нових свят і законів, підписуйся на офіційні сторінки Верховної Ради й Освітнього центру Верховної Ради.
