Тремпель, відей, пайта: наскільки ти знаєшся на українських діалектизмах?
Почнемо мандрівку з магазину хіпстерського брендового одягу на мирній Харківщині. Ти вже прямуєш на касу з новенькою футболкою, дістаєш гаманець, аби сплатити, аж тут продавець просить віддати йому тремпель — такі-бо правила… Що він має на увазі?
Пояснення від ТПГ:
Тремпель — уже легендарне слобожанське слівце, що позначає плічка для одягу. За останні роки воно стало настільки поширеним, що його вже навряд чи й випадає називати діалектизмом. Тому коли харків’янин чи харків’янка просить подати тремпель, шукати його слід саме в шафі з одягом чи гардеробі.
Мандруємо до звільненої Луганщини! Гостюватимеш у друга-алчевця, який дуже пишається своїм містом і прагне показати тобі всі місцеві пам’ятки. Та спершу він пропонує підживитися маторжениками, аби мати сили на довгу прогулянку. Що це за почастунок?
Пояснення від ТПГ:
Маторженик (чи макорженик) — слово родом із Донеччини, Луганщини та сусідніх земель. Позначає воно тарадиційну перепічку — коржики з маком і медом.
Час до легендарних львівських замків! На оглядовій екскурсії один із твоїх співмандрівників нарікає на спеку, дорогі квитки й не такий уже красивий Львів… Гід у відповідь вигукує: «Але ж ґдиру маємо у групі!». Це означає, що твій співмандрівник…
Пояснення від ТПГ:
Якщо хтось є ґдирою, це означає, що такій людині нічим неможливо догодити: їй усе не на часі, все не так і всі не такі… Вона тільки те й робить, що розповідає іншим, як можна було б зробити чи сказати краще. Хоч це діалектне слово поширене переважно на Львівщині, ґдиру легко знайти в будь-якому куточку планети.
Прямуємо до секретного регіону… Тут ти зазирнув до кав’ярні по щось солоденьке. Пробігшись очима по меню, замовляєш мармідку із сиропом. Врешті бариста подає тобі контейнер для їжі, наповнений солодкою в’язкою рідиною… У якому регіоні ти знаходишся?
Пояснення від ТПГ:
Хоч це слово може звучати смачно, але на Рівненщині мармідку навряд чи вийде скуштувати, адже це контейнер для їжі. Тож краще мати це на увазі, аби не отримати замість омріяного смаколика сироп чи шоколад у судочку. До речі, на Бесарабії на контейнер кажуть «тавочка», а на Івано-Франківщині — «шкарабонька».
Подруга знайомить тебе із середньовічними пам’ятками рідного їй Хотина. Наробивши селфі, ви зупиняєтеся в кафе випити айс-лате та скласти спільні мандрівні плани на наступний рік. «Відей, на море у Скадовськ?» — запитує тебе подруга… Що вона має на увазі?
Пояснення від ТПГ:
Звісно, у будь-якому куточку України знають, що всі наші землі точно звільнять, і можна буде поїхати хоч до Скадовська, хоч на Лемурійське озеро. Варіантів буде вдосталь, а поки доводиться лише мріяти та планувати. У таких випадках буковинці й уживають слово «відей» або «відов», що означає припущення, себто в перекладі — «мабуть».
А тепер до Донеччини… Ти приїжджаєш на концерт «Калуша», що проходитиме на оновленій українській «Донбас Арені». Перед івентом донецька подруга пише тобі в телеграм: «Повертатися будемо пізно, тож прихопи пайту». Що це вона тобі радить взяти?
Пояснення від ТПГ:
Якщо на східних теренах України тобі радять одягнути пайту, це означає, що на вулиці, скоріше за все, прохолодно, тож теплий світшот не завадить. Слово «пайта» потрапило у східні діалекти з фінської, де «paita» називають сорочку. Дослідники припускають, що це слівце сюди завезли фарцувальники, які за часів СРСР продавали іноземні речі. В Україні значення слова трохи змінилося та стало позначати кофтину, світшот чи светр на застібці.
Прямуємо до весняних Чернівців! Під час оглядової екскурсії гід запропонує тобі насолодитися місцевим дьордьованом — що він має на увазі?
Пояснення від ТПГ:
На Буковині, як і в інших регіонах України, багато хто полюбляє насолоджуватися ароматом бузку, от тільки місцеві називають ці квітучі кущі дьордьованом або арґіваном. Цікаво те, що ім’я Дьордій або Дьордьо — це буковинська (і румунська) версія імені Георгій. Втім, який зв’язок між Георгіями та бузком — наразі загадка.
Ти у ще одному секретному регіоні… Аж раптом від місцевих чуєш, мовляв у тутешніх лісах багато шипини. Незабаром вирушаєш на її пошуки, аби ввечері заварити смачного та корисного чаю, проте не знаходиш ані ягідки… У якому це ти регіоні?
Пояснення від ТПГ:
Звісно, з шипини також можна зварити чаю, але смак буде вже геть іншим, ніж у завареного з шипшини напою… На Поліссі шипина (або ж шіпіна) — це глиця або опала хвоя, якої справді багато у хвойних лісах. А збирають її, аби накривати город, зокрема картоплю. Тож коли дізнаємося в місцевих про особливості лісів, варто прислухатися, аби замість кущів шипшини не втрапити до соснового бору.
Рушаємо на Тернопільщину! Уяви: надворі безтурботне літо і проводиш ти його в бабуні. Та відпочинок відпочинком, а працювати в селі — це святе! Ось і попросила тебе бабуня піднапружитись і трохи помикати хопту… Про що це вона просить тебе?
Пояснення від ТПГ:
Хоптою жителі Тернопільщини та Львівщини називають бур’ян чи загалом дикі польові рослини. На власних ділянках її переважно микають, себто виривають. Тож у цьому випадку слід братися до сапки й рукавичок, аби очистити город від пирію, осоту, конюшини й інших рослин, що шкодять врожаю.
Бур’яни зібрали — час до Волині. Там із друзями насолоджуєтеся краєвидами Шацька, ловите чіл, вайб і повний майндфулнес. У цій затишній місцині вирішуєте влаштувати пікнік, і один із друзів просить дістати з рюкзака попінку. Що це за штука така?
Пояснення від ТПГ:
На Волині, Черкащині й інших регіонах України в попінці можуть переносити, приміром, сіно, або ж накрити нею ділянку для пікніка. Це слово позначає шматок рядна та походить від «попони» — покривала, яким накривають коня.
Непогано!
Схоже, ти вже знаєш кілька діалектних слівець і небайдужий/-а до цікавинок української лексики. Аби дізнатися ще більше про діалектизми, фразеологізми, русизми, осягнути різницю між «зарядкою» та «руханкою» і зрозуміти, чому Шевченка називають пророком, підписуйся на ютуб-канал «Твоя Підпільна Гуманітарка».
Дуже добре!
Схоже, ти справді орієнтуєшся в українських діалектах різних регіонів. Аби дізнатися ще більше про діалектизми, фразеологізми, русизми, осягнути різницю між «зарядкою» та «руханкою» і зрозуміти, чому Шевченка називають пророком, підписуйся на ютуб-канал «Твоя Підпільна Гуманітарка».
Чудово!
Ти запросто зрозумієш місцевих жителів Галичини, Слобожанщини, Волині чи Донбасу й зорієнтуєшся у мовних цікавинках. Аби дізнатися ще більше про діалектизми, фразеологізми, русизми, осягнути різницю між «зарядкою» та «руханкою» і зрозуміти, чому Шевченка називають пророком, підписуйся на ютуб-канал «Твоя Підпільна Гуманітарка».
